Та осінь…

Стрічають  так  відверто  спеку,
Так  гаряче,
Так  пристрасно.
А  я  бажаю  буть  далеко!
У  осені…
На  пристані…
Я  проміняла  б  цих  три  місяці
На  два  лиш  подиха,
На  хоч  півдотика…
Неперспективні  мрії  ці…
Не  для  дорослої.
Мов  під  наркотиком…
А  спеку  я  уже  ненавиджу!
Розтанув  ти
Під  променем,
На  обрії…
А  літом,  що  іще  й  не  починалося
Уже  до  болю,
Вже  до  сліз  я  втомлена.
Якби  й  зими  минулої  не  сталося,
Й  весни  із  зеленню,
І  птахами,  і  росами  -
Тоді  по  колу  вічно  повторялися  б
Холодні  дні
Тієї  осені…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334359
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.05.2012
автор: Юлія Мальована