На грані спокою

Я  можу  тільки  промовчати...  -
Ти  ж  зрозумієш  усе  і  так...

Та  усе  непогано,  начебто...
Просто,  знову...  Його  дзвінок.

І  нічого  не  зміниться.  Як  же
Піти  у  Щастя  на  поводу?!

Я  про  все  говорить  не  можу.
Мене  спогади  знову  звуть...

Дуже  тяжко...  На  грані  спокою,
Перпендикулярно  до  божевілля.

До  утоми  пора  б  уже  звикнути:
Щоночі  молитися,  просить  сили...

А  на  ранок  і  легше,  начебто  -  
В  роботі  губишся  від  думок...

Я  можу  тільки  промовчати  -
Ти  ж  розумієш  мене  і  так...

28.04.12          16.06

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334265
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2012
автор: Аліна Шевчук