Просто, втома... В душі і в голосі...
Полон обов'язку, мов полин!
Хай не манить вікно мене обрисом...
Підкидаю жарин в камін.
Теплий дух цілував долоні.
Затерпли пальці - а серце терпить!
Чомусь абонент не дзвонить...
Нехай... До завтра я буду "не в зоні".
Я знаю: ти з телефоном в обнімку
До ночі притулку собі не знайдеш.
І погляд до ранку: то - в стелю, то в стінку...
Та ти ж пообіцяв: отже, не набереш!
Неквапно ніч все неспокій накручує...
Давно за північ годинник зник.
Це ж треба буть в Бога такою везучою:
Отримати мрію і жить цілий вік!
Це ж просто втома... В житті і в голосі...
Полон обов'язку, мов полин...
Я пішла б, та тримаюся власним примусом.
Сама собі підкидаю в камін жарин,
Немов лимона у чай з жасмином.
14.04.12 23.32
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334264
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.05.2012
автор: Аліна Шевчук