Заздри босе в кабінеті,
Заздри офісне кубло,
Ви лише у інтернеті,
А я їду у село.
У відпустку, вільним вітром,
Набиратись буду сил,
Буду дихати повітрям,
А не чорно-сірий пил.
Побіжу на став межою,
По коліна у росі,
І в низині під вербою,
Буду смикать карасі.
Віділлю не в пісуари,
А у лісі, у кущі,
Подивлюсь на білі хмари,
Там в дубах гудуть хрущі.
Буду засвітло чекати,
Перший промінь, новий день,
Буду зорями блукати,
І співать своїх пісень.
Тільки шкода все минає
Невгамовний календар,
Чорну дату наближає,
І росте в душі тягар.
І тоді я все залишу,
Ці ліси і цей простор,
Знов сільську зміняю тишу,
На великий монітор.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333931
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2012
автор: Руслан Воскобой