Ламати завжди просто,
Та важко відновляти.
Ми люди-всі жорстокі,
Цінуєм, коли втратим.
Говоримо, що любим,
Говорим, обіцяєм.
Та згодом набридає,
І ми все розриваєм,
Бо думаєм про себе-
На інших не зважаєм.
І ми не розумієм-
Комусь життя ламаєм.
Бо хтось наївний-вірить,
Життя нам довіряє,
А ми лиш просто люди,
Цінуєм, як втрачаєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333736
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2012
автор: Марія Фурик