ОМАНА

Так  довго  ми  сюди  ішли...  Все  марно...
Так  важко  нам  було  долати  миті  сліз...
Вважали,  що  тут  небо  є  безхмарним,
А  з'ясувалося  -  зайшли  у  темний  ліс.

Все  так  прекрасно,  ніби,  починалось  -
Обіцяні  сліди  до  сонця  всіх  вели.
Ми,  як  один,  Вам  вірить  намагались  -
Зробити  все  зуміли,  що  Ви  нам  рекли.

Ми  всі  чекали  на  рушійні  зміни,
Надіялись  на  Ваші  не  пусті  слова...
Зловили...  На  гачок  Ви  нас  зловили...
Оманою  своєю  вились  не  дарма!..

(14.08.2007.№31)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2012
автор: Вадим Косарєв