Поміж хмари опустило
Літо сонячний фелон.
Лип божественне кадило,
Нив євангельський амвон.
Хор пташиний літургію
Править щебетом святим.
Заворожено німію
Я в задумі перед ним.
У холодні люті зими
Відійшли гріхи мої,
Сповідальні диво - рими
Вишумовують гаї...
Купол неба, храм природи,
Воском скапує зоря.
Молодик – диякон водить
Млу довкола олтаря.
24.04.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332601
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2012
автор: Рідний