Повернутися б до Древнього Єгипту,
де Сфінкс охороняє сон небес,
де жерці ховають вхід у крипту,
де кожен день сповнений чудес.
Ра плаває між берегами Нілу,
розсіка човном безсмертні води.
Підганя вперед він сонце сміло,
не чекаючи людської згоди.
Під сонцем тихо гріється Маат,
муркоче і чека темної ночі.
Кожен сміливець був би рад
побачить спогади її пророчі.
Там Гор змахне крилами своїми,
що люди соколиними назвали.
Погляне з неба сонцем на країну,
царем повстане, якого ще не знали.
"Червоний" бог і бог пустелі -
Сет Великий у образі осла.
Бог на сонячному кораблеві
убив Апоп. І слава враз зросла.
Там бог охороняє мертві душі,
провідник-шакал ночами не дріма.
Анубіс-бог, як смерть, усюди сущий,
захисник душ і хаосу нема.
І Птах, мистецтва покровитель,
стоїть на ієрогіфі - на правді.
Апіс священним б'є копитом,
бога Птаха втілення насправді.
Нехбет - богиня влади фараона,
повелителька східних пісків.
Змієголовий коршун у білій короні
переміг фараона ворогів.
Клеопатра на золотому троні,
Рамзес Великий, фараон віків,
революційні думи Ехнатона,
колісниці серед золотих пісків.
Якби ж побачити раптово
всю велич цього царства Хора,
де неймовірна фауна і флора,
де день - спекотний, а ніч - загадкова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332509
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 23.04.2012
автор: Віталія Абрам'юк (Івасюк)