Квіти старого саду

(Збірник  танка)

   *        *        *
Збирав  сухі  квіти,
Підковував  мертвих  коней,
Грав  на  розірваних  струнах.
Людина  з  місяця…
Сивина.

       *        *        *
Коли  думки
Стали  віршами,
Можна  розмовляти
З  осінню  мовчазною...
Тиша.

       *        *        *
Постарів  Буратіно…
Раптом  зрозумів,
Що  в  країні  дурнів
Він  жив  завжди…
Ключик  в  руках.

       *        *        *
Старий  хайдзін
Спалив  би  Золотий  Храм
У  своїй  душі
Якби  він
Був…

       *        *        *
Дерева  старі
Вони  теж  прочани
В  цьому  храмі
Нерукотворному.
Тиха  молитва…

       *        *        *
Я  пив  цей  туман.
Та  він  занадто  п’янкий.
Осад  прогірклий
На  денці  чаші  Землі
Білого  трунку  суму…

       *        *        *
Старий  сад.  Зима.
Я  в’язень  очікування  –
Коли  ж  зацвітуть
Дерева  мрій  моїх
Вишні  моєї  журби…

       *        *        *
Кожен  світ  несправжній  –
І  світ  буття  нашого,
і  світ  снів…
Шлях  до  буття  істинного
Годі  шукати...

       *        *        *
Всі  вершники  блукають
Особливо  білі
Вони  не  мають  компаса
А  зорі  затьмарені  хмарами…
Стукіт  копит.

       *        *        *
Годинник  міряє  вічність.
Кавалками  час  спадає
У  наш  квантований  простір.
Ми  волоцюги  вічні
Годинник  як  якір  спиняє  нас…

(Ніби  танка.  Але  зовсім  не  за  правилами.  Ну  зовсім  не  канонічно...  Мало  би  бути  5-7-5-7-7.    Даруйте.  Світлина  автора  віршів.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332425
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 23.04.2012
автор: Артур Сіренко