Я вже забула, як пахнуть світанки
Й коли ми губилися між зір до ранку,
Як нас колихали в обіймах вітри
На шовкових перинах хмільної трави.
І як ми в смарагдах купалися тих,
Чудових, п'янких, чарівних і запашних...
Кохання й ніжність лилися через край,
Ми душею і тілом злітали у рай.
Чомусь моє серце сповнене трунком,
Я забула твої медові цілунки,
Я забула запах твого кохання...
Аромат весни...Прагнуть тіла з'єднання.
Я хочу згадати з тобою все знов,
Відчути всім серцем і пристрасть, і любов...
Весна у свій світ манить, зазиває,
На життя, вона, на казку надихає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332354
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.04.2012
автор: Макієвська Наталія Є.