Іще й не родились,незримі.
Веселі, а більшість сумні.
Усі ненаписані рими,
Неспокій приносять мені.
Свого поетичного воза,
(не знаю, для чого й кому)
Посвята, чи кара це Божа?
Натхненно, роками тягну.
Колеса скриплять без мастила,
Натер уже шию хомут.
Чоло потом втома покрила,
Зупинка далеко – не тут!
Везтиму на возі я вірші,
Не бачу кінця вдалині.
Хтось пише хай глибші і ліпші,
Пишу як умію свої.
12.04.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331995
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2012
автор: Олексій Тичко