А я їх знаю... Їх торкалась, Боже!
І цілувала руки золоті -
То вже й не руки, а святочні рожі...
Граалі душ окроплено-святі.
Я рада знати їхні тіні, Боже!
Не ідоли, та ідольське крило,
Та кров священна омиває жили!
Я ж бачила, як в погляді цвіло,
Я підглядала - Янголи творили
На пле́чах, на руках, на серці крила!
Небесна нагорода, купол віх...
Історії цвітіння пишне, гоже.
А я щаслива просто мати їх,
Зоріти з краю, доторкати, Боже!
О, дякую Тобі за світло втіх -
Хоч тіні їхні знати, милий Боже!..
(19.04.12)
(Після відвідин виставки майстрів декоративно-прикладного
мистецтва "Світ Божий, як Великдень")
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331808
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2012
автор: Леся Геник