Нічого, що ти зрадницею стала.
Сльозою полечу на небеса.
Даремно підлість, подружко, ховала,
Помалу нищила усмішкою серця.
Душа моя із зорями зіллється,
Любов омріяна засяє, загорить,
Надія з вірою до Музи обізветься,
Щаслива свічка знов замерехтить.
Нічого, що ти зрадницею стала.
Колись зустрінеш каяття.
О, Господи, я так їй довіряла...
Спасибі, що скалічила життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331741
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2012
автор: Анастасія ЯНІНА