***
То хіба ж обійдешся без сліз,
Коли серце мне німа розпука,
І жалі - плакучий верболіз
Простягає у минуле руки?
Де були коханими колись,
Де в обіймах просинались зорі,
Не журилась ясноока вись,
Не ридали золоті простори...
То хіба ж обійдешся без них -
Без гарячих слізок на прощання,
Коли душі рвуться на чужих
Вимітаючи надію на кохання?
(13.04.12)
Дякую за натхнення Весняній Осені
(яка ж дивовижна пора!)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329890
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331593
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2012
автор: Леся Геник