Пустий папір в руках своїх тримаю,
Малюю жестами легкими словотвір,
Спонтанно все виходить, я не знаю
Як не згубити у важкій напрузі слів.
Як не забути про свою мету у творі.
Як не переграти вирішальну роль.
І щоб донести цим єдиним словом
Тисячу думок, щоб не замовк.
Щоб не казав пусті слова невинні,
Не бачу сенсу їхнього буття.
Щоб цінував життя своє єдине,
І проживав кожну секунду дня.
Так хочу написати щось важливе.
Щоб розуміли, відчували ці рядки.
Так хочу написати вам щось цінне,
Хай допоможе новий день мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331325
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2012
автор: Вікторія Корицька