***
Коханий... Пригортаюсь ніжно-ніжно.
Спасибі небу за безцінний дар -
Плекати в грудях душу білосніжну
І пити вкупоньці п’янкий нектар
Весняних див у лоскоті вишневім...
Пацьо́рки щастя квітом мерехтять.
Життя стежини встелено-травневі -
Барвінковим едемом шелестять…
Яка то щира днів меланхолія:
Збирати роси - мед у рукави!
Коханий... Пригортаюся, лелію...
І в небо шлю пресвітлі молитви...
(13.04.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331242
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2012
автор: Леся Геник