Пробачте за симпатії коріння,
За факелу сердечного горіння,
За трепетне захоплення вустами –
Розкішними тюльпанопелюстками.
Пробачте за підсилення уваги,
За безсоромну втрату рівноваги,
На Вашу особистість «посягання»
І за миттєві спалахи кохання.
Вела себе, мабуть, занадто дивно -
Поезію творила примітивну.
Вам дарувала вірші і довіру, -
Та цього в Вас і так уже без міри!
Я вибачаюсь за чуттєву спрагу,
Проте, не вибачаюсь за повагу. -
Її відчула з самого початку,
Коли Амур націлився в «десятку».
Тепер щодня буду гасить багаття,
Зривати з серця білий цвіт латаття.
Перетворю на попіл сподівання,
Замкну у серці залишки кохання…
17.03.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331121
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: *ИРЕНА*