Я знаю хто розставляв ці пастки. Та восени оголив черговий сіновал,
чому літом закінчуються теплі листи, чому закривається нічний підвал.
Я знаю хто першим роздавав червоні картки. Розкривав очі мертвим птахам,
бо так просто не пускають сітки, бо так просто не приймають іслам.
Я знаю хто першим прийде в кінці. І розбурхає в пізнання вулкан,
бо весь сенс не в алкоголі чи молоці, бо так просто не піднімають стакан.
Я знаю хто обніме твої вилиці та кістки. І зведе найвищий у світі вігвам.
(Цікаво: вона бачить усі мої сни, чи поодиноко, залишаючись сам на сам?)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330975
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2012
автор: bobrja