Ми пізна́ємо світ потроху,
У кожного в кінці свій кат,
Дорога на круту Голгофу,
Свій грубий хрест і свій Пілат.
І цвяхи ковані залізні,
Щоб в муках в́идох був і вдих,
І рани від бича наскрізні,
Аби пекл́ася кров у них.
Та біль ніщо проти принижень,
А зради гірші побиття,
Щоб пережити страсний тиждень
Потрібне праведне життя.
І звішуємо руки ватні
Від зваб лукавих і спокус,
На саможертву ми не здатні,
За нас все вистраждав Ісус.
І пробудилась зірка рання
Як воскресіння з поміж хмар,
Свої гріхи і покаяння
Несемо на святий вівтар.
Земні сліди - пуста гробниця
І грубо витесаний хрест,
Залита кров’ю плащаниця
І Божий глас: «Христос воскрес!».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330546
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2012
автор: kalush