Моєму другові Михайлику Плосковітову

Ти  не  Іван  Франко,  а  я  не  Українка,
Щоб  мірятися  нам  значущістю  рядків.
Та  є  у  нас  обох  співучая  пір’їнка,
Яка  творить  дива  із  оберемків  слів.

Твій  поетичний  гурт  -  лиш  клаптик  розпочатий.  
Хай  спокою  не  зна  натруджене  перо.
Михасю,  друже  мій,  не  можна  нам  мовчати.
Поет  –  це  не  на  мить.  Поет  –  то  вже  тавро.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330541
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.04.2012
автор: Наталка Кольоровісни