Старий Федір має ферму, а поруч - садочок,
За садочком голубіє широкий ставочок.
Спілі яблука упали на зелені трави...
Старий Федір взяв відерце, і пішов до ставу.
Свіжих яблук назбирати він хотів до столу,
А побачив у ставочку він дівчину голу.
Тільки діда помітила - занурилась в воду:
Нізащо з води не встану, дайте зсвідси ходу.
А ти думаєш, що Федір прийшов, щоб узріти,
Як ти гола тут плаваєш? - Нічого робити!
В мене справи важливіші, а ти що хотіла -
Годувать прийшов сюди я свого крокодила!
А мораль у цього вірша (знаю, всі відчують) -
Чоловіки, що в літах вже, швидко метикують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330517
Рубрика: Гумореска
дата надходження 15.04.2012
автор: Любов Вакуленко