Не треба мені часто промовляти:
"У всякого початку є кінець..."
Тобі я не збираюсь докоряти,
терновий не примірюю вінець, -
скінчилась гра. Я просто вже не в силі
мажорну роль довести до кінця.
Безжурності знімаю шати білі
і маску, що прилипла до лиця;
де плакати захочеться - заплачу,
зрадіє серце - щиро засміюсь,
і, попри всю свою спартанську вдачу,
від розпачу по-справжньому нап"юсь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330285
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2012
автор: Антошка