***
За солов’ями справжня ностальгія...
Де травень наш? В котрім зомлів краю?
Якби Ви знали, як душа леліє
Співати пісню, рівну солов’ю!
Блакитні очі - велелюбне небо,
Тоненькі струни - але ж як звучать!
Десь у гайочку - зовсім юні верби
Несуть у собі осяйну печать:
Торкати крилець ніжних рукавами
І зомлівати вічністю на мить...
О, як журливо знов за солов’ями
Самотнє серце і душа квилить...
(13.04.12)
Дякую за натхнення п.Вітру07
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329903
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330217
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2012
автор: Леся Геник