Пригріє сонце.Лагідне тепло,
Розбудить в полі молоду калину,
Накриє цвітом холодам назло,
Пригорне ніжно,мов чужу дружину.
Зігріє поцілунком пелюстки,
Гнучкі гілки і захололе тіло,
Зашелестять розхристані листки,
Забудеться усе,що відболіло.
Всміхнеться світ небаченій красі,
Закрутиться бджола над квіточками.
Прийду у поле вранці по росі,
Щоб доторкнутися її руками.
Зненацька вітер струсить цвіт з гілок,
Злетить він ніби вельон з молодої,
Опуститься тихенько у струмок
І попливе за бистрою водою.
Соромлячись своєї наготи,
Малина червоніє ягідками,
Схилившись до цілющої води,
Вмиває стан листочками-руками.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11204129956
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330099
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: Віктор Гала