Весніє подвір’я, блищить у шовках,
А сонце відкрило фіранки
І сипле на землю нам струмені благ,
Радіючи мрійному ранку.
Завзяті і горді стоять в холодку
Ірисів оголені вістря.
А дружні бруньки, як малята в садку,
Готуються вирости в листя.
Лозиння бузкове, застромлене ввись,
Обвилося вітру стрічками.
І скромний цвіт кленів – скоріше дивись! –
Сховався у гронах вінчальних.
По теплій доріжці, траві молодій
Промінчики бігають босі,
Вплітають позичені в сонця вогні
В кістляві гілки абрикосів.
Під сонцем народжене – квітне, бринить,
Здається, що першою з весен
Цю землю любила й небесну блакить
Ще юна Весна-поетеса.
2011 р.
був відібраний для друку та надрукований в журналі Люблю+Слово: Літературно-художній журнал. – №1 (20), 2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329998
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: Антоніна Спірідончева