зібрала ніч
свої зірки́
в разки́
і кинула
до скриньки –
до схованки…
Світанок
олівцем простим
кладе упевнені штрихи
і перші помаранчеві мазки́ –
спішить наводити
свої
порядки…
у за́тишках
ворушаться пташки:
готують скрипочки́,
навощують смички –
всі півники і курочки́,
самці й сами́чки…
ось-ось
під срібний передзвін роси
замерехтять
на всі лади і голоси –
на повні горлечка і груди:
вставайте, люди,
до великодньої
ранкової молитви
у світі ці́лому!
наш світ –
оригінальний
Божий ви́твір.
скільки життя
і непримітної краси
у світі цьому -
досконало білому…
...кожен день – як Великдень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329937
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2012
автор: Валя Савелюк