Не своя але геть сама
на порожніх підлогах ранок
світ у рамках де нас нема
світ побитих на друзки склянок
самобутня краса розлуки
не жаліла та не пекла
я тихенько опущу руки
ті що жадібно простягла
і на пальцях немов злодійка
по квартирі як по в"язниці
заглядати у вікна зрідка
відпускати з душі синиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329898
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.04.2012
автор: Ірина Гнатюк