Річенька тече
срібная прекрасная.
Серденько пече,
бо любов незгасная.
Знаю, не зупиниться
тиха течія.
І от-от прокинеться
доленька моя.
Синя далина
в зорі нарядилася,
та зустрітись нам
досі не судилося.
До серденька горнеться
гордий молодик.
Ясен місяць повниться,
та завжди один.
Ніченька ясна,
а в очах кипить печаль.
Зіронька сумна
догора, немов свіча.
Вірою і волею
серце налилось.
Що судилось долею,
досі не збулось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329829
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА