Колись варив ти каву зранку,
Тепер насипав солі в ранку.
Чекав із вечора до ранку,
Чіплявся гапликом на ганку…
Не все тепер, як те – колись.
Та світить сонце, подивись,
Птахи злітають в синю вись!
І щастя вже, що ти наснивсь.
І писанок різноманіття,
І квіти прикрашають віття,
Так чисто, світло у бутті,
Та важко знов на самоті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329741
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2012
автор: Оксана Чадаєва