Затока. Вечір. Чайки над водою
Кружляють, не знаходячи свій слід...
Душею переймаюся пустою:
Собі товариш, друг я і сусід...
Затока. Вечір. Сонце вже сідає...
Усе дивлюся в безкінечну даль...
Недбало вітер щось із ніг змітає,
Та тільки не змітаєтья печаль...
Затока. Вечір. Скоро буде пізно.
Мене палатка зве відпочивать...
Та ми із нею дещо трохи різні -
Вона не може смуток відчувать.
Затока. Ніч. Вмиваюся водою...
У грудях холоднішає сильніш.
Чому я тут один, а не з тобою?
Лише з тобою зробиться тепліш...
Затока. Ранок...
(27.06.2010.№144)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2012
автор: Вадим Косарєв