***
Життя вимірює, спокушує, терзає...
Вечірня мла лягає за вікном...
Мовчиш усе, а я кричу, питаю
І забуваюсь неспокійним сном,
Не вчувши й звуку! Не вловивши й ноти...
Іде північно в гори сліпота
Шукати щастя-відповіді доти,
Аж поки не розчиниться до тла
Свідомого отруйного чекання.
Допоки не насититься життя -
Гряде спокутне ледь-утримане терзання,
І ледве вхоплене сердешне каяття...
(10.04.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329353
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: Леся Геник