Брудні серця, порожні душі,
Їм віділлється ситий глум.
Так, визнаю (а як же, мушу)
Доклав і я в оту імлу
Свою горстину глуму й бруду,
За що і маю цей бомонд,
Еліта ця - не зовсім люди,
Бо то, вже вибачайте, ГМО.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329242
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: kanan