ГМО

Брудні  серця,  порожні  душі,
Їм  віділлється  ситий  глум.
Так,  визнаю  (а  як  же,  мушу)
Доклав  і  я  в  оту  імлу
Свою  горстину  глуму  й  бруду,
За  що  і  маю  цей  бомонд,
Еліта  ця    -  не  зовсім  люди,
Бо  то,  вже  вибачайте,  ГМО.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329242
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.04.2012
автор: kanan