Я так стомилась від мовчання
від цього брУдного кохання
від наших вічних протиріч
від снів з обривками жахіть
від грубих слів і сліз в подушку
від болю що прорізав душу
Я так стомилась від бажання
Втекти від нашого кохання
Закрити вуха на розмови
і на : «давай почнемо знову»
і на стандартне «ну пробач»
і на твоє «ну все не плач…»
чому ж наступної розмови
я шепочУ "давай все знову..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329126
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: Kira