дякую за музику, що повертає в майбутнє,
я з тобою поділю ці будні й накреслю свята.
міста вигадують таких як ми для розваги,
вбрискують в очі літри зневаги й штовхають кудись.
тут молись - не молись, все одно залишишся в дурнях.
пам"ятки із паперу, де тягнуться сни нецензурні,
де вухо звикає до лайки чистішої за молитву,
шукаючи ритми твого нетерпіння, вигадую битву.
дякую за пісні, що карбують вечірне натхнення,
за солодкі мігрені й лічильники без нулів,
і за міф, у якому зовемся ніяк... безіменні..
(особливо я вдячна за цей обнадійливий міф)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329092
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2012
автор: Biryuza