Може б я забути і зуміла (присв. О. М. )

Розпустились  котики  на  гіллях.  
День  вітає  сонячним  теплом.
В  губи  цілувати,  то  свавілля,
І  тому  впиваюсь  терпким  сном.
Не  голубити  в  міцних  обіймах,
Не  віддати  вранішнє  тепло.
Знаю  я,  що  хочеш  бути  вільним,
Тільки  неприборкане  воно.
Я  не  вчеплю  більше,  обіцяю.
Не  порушу  більш  закритих  тем.
Ти  пробач  за  те,  що  так  кохаю,
Бо  достатньо  у  житті  дилем.
Котики  на  гіллях  посмурніли,
Сонечко  змінилося  дощем.
Ти  повір,  любити  не  хотіла.
І  у  серці  непотрібен  щем.
Та  позбутись  почуттів  несила.
Не  рятує  квітень  і  весна.
Може  б  я  забути  і  зуміла.
Та  ця  пам'ять  надто  дорога.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2012
автор: Інга Хухра