Як важко жити нам з любов’ю,
Але ж без неї просто не живем,
А усвідомлення життя не з нею,
То краще в серце ти мені ножем.
Чому ж без неї нам так важко жити?
Можливо це сенс нашого буття,
Можливо просто хочем поряд бути?
Без кого не усвідомлюємо життя.
А можливо це лише примара?
Що так нависла поміж нами,
І наче в дощ та темна хмара
Вона скриває їхні шрами.
І не важливо вже нічого,
Коли ми відчуваємо опору,
І так щасливі ми від того,
Що кричимо ми знову й знову.
Відчуєш ти тоді обійми,
Та не прості, а енергійні,
В холодний вечір, літній
Всі скажуть, що ми божевільні.
Коли почуєш ти її дихання,
Прошу тебе ти не вагайся,
Відчуй ти всі тоді бажання,
І повністю ти їй віддайся.
…………………………………………..
Та як тебе любити мила?
Якщо повірити отим словам:
Любов велика сила,
Але й нести її не в силу нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328441
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: Салтан Николай