Світло випало з торбини
Сивої імли.
Поховались темно - сині
За гору воли .
У святім натхненні драять
Сонячні ножі
Рало місяця над гаєм
Від нічної ржі.
На закурені вершини,
На росистий низ
Сіє щебети пташині
Промениста вись.
Помолитися, допоки
Позіхає гам,
У косинках поволоки
Верби йдуть у храм,
Де під банею блакиті
Курять фіміам
Ниви, золотом налиті,
Божим іменам.
07.04.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328440
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2012
автор: Рідний