Лісний переполох

Взяв  лісник  молоток,  цвяхи  і  пішов  до  лісу.  Забив  в  землю  стовпа,  а  до  нього  прибив  табличку:  “Бережи  ліс  від  вогню!”
               Та  ось  пішов  дощик,  повіяв  вітер,  зірвався  з  дерева  листочок  і  прилип  до  таблички,  закривши  собою  дві  букви-  “р”  та  “е”.  І  вийшло:  “Бе…жи  ліс  від  вогню!”
               Летить  сорока  –  білобока.  Весела,  сита.  Глянула  сорока  на  табличку  і  злякалась.  Треба  сказати,  в  школі  вона  була  непосидючою,  неслухняною,  вчитися  не  хотіла,  тому  і  читала  погано.  Вона  зрозуміла  так,  що  лісові  треба  бігти  від  вогню.  Ой,  яка  страшна  звістка!  Причепила  її  сорока  до  хвоста  і  полетіла  далі,  галасуючи  на  весь  ліс:
               -  Горимо!  Пожежа!  В  лісі  пожежа!  Караул!  Рятуйся,  хто  може!
               -  Чого  кричиш?  –  питає  дятел.  –  Де  пожежа?  Хто  горить?
               -  Наш  ліс  горить,  -  репетує  сорока.  -  Там  на  табличці  написано,  щоб  весь  ліс  рятувавсь  від  вогню.  
               Захвилювались  лісові  пташки,  посхоплювали  відра,  набрали  в  ріці  води  і  літають  туди  –  сюди,  шукаючи,  де  ж  пожежа.  І  не  знайдуть  ніяк.  Галасують,  кричать,  всю  воду  з  відер  вихлюпали.  Та  й  облили  водою  зайчиська,  який  мирно  дрімав  собі  під  кущем.
               Злякався  зайчик  –  небо  чисте,  хмар  немає,  а  він  весь  мокрий,  та  ще  й  птахи  кричать,  невідомо  чого  хотять.
               -  Не  інакше,  як  потоп,  -  вирішив  вухастик  і  підстрибнув  високо  –  високо  з  переляку.  А  як  приземлився,  попав  прямісінько  в  борсукову  нору.  А  кімнат  там  багато,  заблукати  можна.  Шукаючи  в  темряві  вихід,  зайчик  перечіплювався  за  різні  речі  і  ненароком  дещо  зламав.
               -  Зле  дію,  поламаю  тут  все  у  борсука,  де  ж  вихід?  –  бурчав  сірий  незграба,  тикаючись  туди  –  сюди.  А  тут  якраз  і  борсук  прийшов  додому  з  полювання.  Підбіг  до  нори,  а  там  якийсь  шерхіт  та  брязкіт.  Та  ще  й  почулося,  що  хтось  промовив  слово  “злодії”.
               Злякався  борсук  злодіїв,  видерся  на  гілку,  а  вона  зламалась.  Борсук  з  гілки  звалився,  з  гірки  скотився,  на  бобровий  дім  упав  та  геть  його  поламав.Подивився  бобер  на  таку  справу,  почухав  потилицю  та  й  подався  з  пилою  до  лісу  по  деревину,  щоб  хатку  полагодити.  А  борсук  пішов  йому  допомагати.
               Ось  так  вийшло  –  багато  шуму  із  нічого.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327867
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2012
автор: Ліоліна