А тютюн та люлька козаку в поході знадобиться

Петро  Конашевич  Сагайдачний  (*1570,  Кульчиці  —  †10  березня  1622,  Київ)  —  шляхтич  червоноруський  з  Перемишльської  землі,  козацький  ватажок,  кошовий  отаман  Війська  Запорозького,  Гетьман  реєстрового  козацтва  i  Війська  Запорозького.  Організатор  успішних  походів  українських  козаків  проти  Кримського  ханства,  Османської  імперії  та  Московського  царства,  меценат  православних  шкіл.  Оспіваний  у  багатьох  козацьких  думах  та  українських  народних  піснях.
                                                         /Матеріал  взято  з  Вікіпедії/  






СТАВАЙ,  САГАЙДАЧНИЙ

Неволя  і  злидні  -
жорстока  покара.
Козацкі  могили
в  скорботі  мовчать.
Ставай,  Дорошенку!
Орда  яничарів
вже  плавить  медалі
із  твоїх  гармат.

Ставай,  сивочолий,
відважний  гетьмАне!
Буди  своє  військо,  
мушкети  роздай.
Бо  душать  вкраїну
чужинським  арканом
і  в  чистому  полі
чужинський  бур"ян.

Нам  слави  не  треба  -
ми  волею  марим.  
Козацькі  чуби  
похилились  в  журбі.
Ставай,  Сагайдачний,
ставай,  отамане!  
Лиш  згадка  про  тебе
страха  ворогів.

Ставай,  дальновидний
і  праведний  воє.
Скажи  нехай  сурми
ззивають  на  січ.
Ти  чуєш,  гетьмАне?
Ми  йдем  за  тобою.
На  наших  хоругвах
клейноди  сторіч.

Хай  лине  над  краєм
вкраїнськая  пісня.
Хай  Бог  покарає
зрадливих  собак.
Ставай,  Сагайдачний,
щоб  нині  і  прісно
господарем  краю
був  воїн-козак!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327568
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.04.2012
автор: Борода