Труп (зі спогадів)

Свято  дійшло  до  завершення.  Глядачі  стоячи
рукоплескала  артистам.  Ті  в  свою  чергу  розкланювались
та  усміхались  трохи  фальшивими  усмішками.  Та  хто  їм
це  заборонить?
Всі  почали  висмоктуватись  з  залу.  Строката  юрба  повільно
протікала  в  отвір  дерей.
Віддавшись  течії  я  повільно  човгала  по  витоптаній  доріжці.  Рапом
мій  погляд  наткнувся  на  дещо  моторошне.  В  куті,  спершись  на
стіну,  лежав  бездушний  і  безногий  труп  рояля.  Кришка  трохи  сповзла,
з-під  неї  виглядали  пощерблені  і  надірвані  рештки  струн  -  покалічений  шмат  душі.
Покоцані,  поламані  жовті  клавіші  стирчали,  ніби  зуби  старого  звіра.  Три
ноги  і  педалі  валялись  поруч.
Мороз  пробіг  по  шкірі.  Волосся  заворушилось  на  маківці.  Серце
вдарилось  об  ребра  і  затихло.  Страшне  усвідомлення  прийшло  до  мене  -  
я  побачила  мерця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326613
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: Dyed Fox