Вічна випадковість

Уже  замучивсь  про  сумне  писати  -
Життя  готове  кинуть  шкереберть,
А  потім  високо  в  політ  підняти,
Щоб  потім  вбити  лопуха  насмерть.

Підступність  в  кармі  криється,  хтось  скаже,  -
Суцільна  математика  жива,
Хай  долю  хтось  спроможеться  відважить  -
Це  ж  несусвітності  нова  брехня!

Та  де  ж  тут  числа,  доля  рогом  вперлась?
І  де  закономірності  потік?
І  де  циклічність  нас  навік  подерла?
Немудрий,  як  так  дума  чоловік!

Нема  нічого  -  вічна  випадковість,  
Яка  нас  трусить  з  надлишком  щодня
І  не  зжере  людину  чиста  совість  -
Її  попросту  у  людей  нема!

31.03.2012  року      Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326608
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: hronik