О, час - палач, такий несамовитий!
О, ви, роки - буремний вітровій!
Якби ж уміла хоч на мить спинити -
Кричала, плакала б: що мій, лиш мій!
В любистку ранок серденька купала б...
І коси всім березам заплела б!
А пригортала б... Якби пригортала!
А цілувала б - в щастя завела!..
Біжать стежини, тулиться барвінок,
Блакитне небо, скапує печаль...
У різночассі витертий відтінок
Усіх "якби"... О, Господи, як жаль!
(30.03.12)
Дякую за натхнення Ромоданцю
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326442
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326526
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2012
автор: Леся Геник