Майкл Фельдман

Дев’ять  довгих  років  поспіль  я  працював  касиром  в  міському  гіпермаркеті  Горлівки  
За  цей  час  я  встиг  нафігачити  з  дружиною  двох  дітей,  
придбав  собі  невеличкий  
будиночок  з  садком,  де  колись  вирощували  гербарій,  
придбав  машину  ладу,  «Путник  Ада»  
того  з  нею  мені  не  було  страшно  і  в  пекло  спускатись  

я  влаштувався  на  нову  роботу  охоронцем  магазину  побутової  техніки.  
Вночі  я  курив  ганджу  розмовляв  по  дві  години  зі  св.Петром,  молився  по  півгодини,  
грав  з  пінгвіном  фіфу  сьому,  так  звали  мого  меншого  брата,  колись  на  зоні,  
бо  він  був  низький,  грізний  і  волохатий  як  пінгвін,  крім  того  він  
мені  колись  розповідав  що  він  королівської  крові,  
бо  його  дідо  був  принцем  австрійським  

отак  я  проводив  будні.  Інколи  я  ловив  на  гарячому  малих  засранців,  
котрі  хотіли  викрасти  пральні  машини  «Invesid»,  потім  я  ставав  лагідним  
і  разом  з  цими  малими  гавнюками  бив  ці  машини  битами  і  ключками  для  хокею,  
«ТаК  Вам  Ган  донам,  Пролетаріям»-  кричав  я  гразно  в  пітьму.  
Рівно  о  23.00  я  знову  курив  ганджу  цього  разу  я  говорив  з  Матвієм.  
Я  казав  ;  «Матвєй  ти  свій  чувак,  хочеш  я  тобі  жінку  віддам,  кота  і  двох  дітей?»-  
Але  Матвій  чомусь  у  відповідь  тільки  мовчки  заперечно  хитав  головою.  
Я  не  вшарив  що  Матвій  в  такий  спосію  хотів  сказати.  Напевно  це  було  заперечення.  

По  п’ятницях  я  дивився  хокей  і  молився  цілі  години.  Я  просив  Бозю,  що  Він  дав  мені  здоров’ячка,  здоров’я  моїй  сім’ї  дав,  і  щоб  завезли  нову  партію  пральнх  машин,  щоя  я  їх  зміг  *издити.  
По  понеділках  я  читав  газету  «  Життя  і  Слово»  і  довго  вилягав  з  неї,  
бо  якийсь  розумник  завжди  писав  кумедні  статі.  Наприклад  цього  разу  я  зачитав  собі  
статтю  про  те  що,  бульдог  виграв  з  свого  господаря  у  сраку,  і  його  госпіталізували  з  внутрішнім  очковим  крововиливом.  Це  мені  розвеселило,  я  взагалі  
дуже  по  характеру  весела  людина  і  дуже  благодійна,  
пам’ятаю,  одного  разу  прийшли  цигани  та  просять  щось  попоїсти.  Я  так  подумав  і  
мені  прийшла  геніальна  чи  то  генітальна  ідея,  я  взяв  пачку  прокладок  моєї  дружини  Катерини  і  виніс  їм,  

«Тримайте  кажу»  -  це  дуже  дорогий  подарунок,  бо  як  завжди  каже  моя  дружина,  «Прокладки  нині  дорогі»  а  особливо  «Always».  
Принципі  я  ні  на  що  не  нарікаю.  Я  маю  дружину.  Кожної  п’ятницю  маю  з  нею  секс.  
Вона  просто  секс-машина.  Діти  он  вже  дорослі.  Хлопця  назвав  Майкл.  
Дівчинку  Жустін.  Всі  кажуть  що  це  дебеле  ім’я  для  дівчини.  Краще  б  назвав  Маруся,-  
Каже  моя  сусідка  Стефаніда.  *ляяяяяяяяя  думаю  я  *урва,  так  в  тебе  тоже  ж  модне  ім.’я  
Сусіда  моя  дорога.  
Ну  якось  так  я  люблю  курити  гашиш  чи  ганджу,  5  днів  поспіль  я  говорю  з  різноманітними  Святими,  а  точніше  з  Дванадцятьма  апостолами,  мені  дуже  добре  і  їм  напевно  теж,  бо  вони  ж  святі.  

Я  люблю  свою  роботу,  бо  тут  від  мене  нічого  не  вимагається  тільки  стерегти  техніку,  
Котру  і  так  ніхто  й  не  купляє,(  доречі  за  ті  прокладки  знову  скажу,  моя  дружина  мені  відрізала  праве  вухо.  Тепер  
я  «Always»  із  відрізаним  вухом.  Недавно  мому  Сусіду  Зенику  зробили  операцію  на  ліве  яєчко,  тепер  він  ходить  криво,  як  розпердолена  в  анус  тітка  із  американського  порно.  

Все  це  дуже  круто,  але  я  поспішаю  на  роботу,  я  пізніше  іще  вам  щось  цікаве  про  себе  розкажу,  
А  зараз  до  зустрічі

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326470
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2012
автор: ImmortalPsycho