Удвох

Нам  було  так  холодно,
Далеко  від  небес..
Від  землі..
Назавжди...

В  лабіринтах  вічності,
Коридорах  снів..
Ми  знайшлись..
Два  птахи...


Далі  рука  в  руку  -
Грім  не  розірве!..
Не  розітне..
На  шматки..

За  морем  біла  скеля,
Там  чекає  дім..
Без  вітрів..
Без  війни...


       За  два  кроки  від  кохання,
       Ми  на  відстані  зіниць,
       Замикаємся  у  коло.
       Ми  навколо...

       Наша  віра  не  гранітна,
       Ми  як  зграя  тих  синиць,
       Загубилися  у  небі.
       Ми  удвох...
                         

Світ  весь
Один  на  двох!..
Хоч  старий..
Але  наш...


       Наша  молодість  скінченна,
       І  стрімкі  є  наші  дні,
       Мов  нанизані  на  нитку.
       Мов  на  дні...

       Але  магія  у  фото,
       І  у  часі  фора  є,
       Доки  радіо  ще  грає,
       Ми  ще  є...


Світ  весь
Один  на  двох!..
Хоч  старий..
Але  наш...


Може  бути  страшно
Нам  у  час  грози..
Прорвемось..
До  мети...

І  лиш  далі  разом
Вище  злетимо..
Не  людьми..
Але  ми...

Не  людьми..
Але  ми...

Не  людьми..
Але  ми...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326420
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 30.03.2012
автор: M.E.(nachtigall)