фея бубнить під ніс
спів березових кіс,
їх зав’язує в хвіст,
йде берізка на рантку.
а з любові беріз
розростається ліс…
вітер феї приніс
файний лист до сніданку…
світ весняний кипить,
від світання не спить,
треба вітер помить,
бо ж весну уже носить…
тільки вітру кортить
погулять, пошуміть,
і собі побубніть
під березові коси…
але ми не про це,
фея вмила лице
молодим ялівцем,
і, як квітка, рум’яна…
бо як фей шле листи,
фея хоче цвісти,
тож, робота, прости –
фея нині, як п’яна… :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325946
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2012
автор: Ксенислава Крапка