Втомилась ненька розуму навчати,
Своїх дорослих дочок і синів,
Вона невтішна Батьківщина-мати,
В ній віри дух жариною зітлів.
І мов лебідонька сховала крила,
Лягла пластом, у Господа до ніг.
Сльозами відчаю його стежки кропила
І косами укрила весь поріг.
Де взяти сили дітям підказати,
Що їхній дім, це край де журавлі,
Де серцю хочеться із солов’єм співати
І прокидатися із подихом землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325862
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2012
автор: Любов Чернуха