Як ти могла... Ти зрадила мене!
Коли один я тяжко помирав...
Правду ти шукала де-не-де,
А я на самоті страждав...
Вино ти з друзями пила,
А я ковтав болючі сльози
Хвилюючись питаю "Де була?"
А в відповідь почую тільки грози...
І хто сказав "Чоловіки не плачуть..."
В собі вони ховають сльози ті
Тому сильніш вони страждають
Ніж уявить могли собі жінки...
Хіба я можу вірити тобі
Коли мене ти раз-у-раз лишаєш
ідеш, про справи кажучи мені,
Сама ж п'яніючи зсинаєш...
Вертаючись всміхаєшся мені
І "щиро" кажеш, що кохаєш
Та знаю я всі справи ті
Як з іншим поруч засинаєш!
Яким же бовдуром я був
Як міг таке я пробачати?
Мабуть я в мріях потонув
Чи дійсно я хотів тебе кохати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325689
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2012
автор: Гардиан