Занадто довго я тебе чекала
І забуваючи про себе все,
Пекельні маски я міняла,
Щоб не забути лиш тебе.
Надівши маску, я забула
Своє життя та й все, що було
До тебе, навіть, не згадала,
Що твоя любов мене украла.
Тепер я зовсім у знемозі,
Малюю ті смішні хрести,
Неначе та примара на порозі,
Завжди стоїть у білім полотні.
І буду я стояти вічно,
Не думаючи ні про що,
Душа мене покличе в вічність,
Та не забуду я тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323871
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2012
автор: toma