Кружляють зізнання палких солов’їв
І тануть у пахощах ночі.
Цей день зачинався в феєріях снів
Пресвітлих, як мрії дівочі.
Дзвінкий соловейку, пташино мала!
Мене забери в день прийдешній.
Не хочу я чути, як сірість могла
Грозитися сині небесній.
Навчи мене, пташко, із вірою жить,
Що все переможе світання,
Що подих зневіри розвіється вмить,
Бо в серці вирують бажання…
Травень 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323661
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2012
автор: Копачівна