В моїй палаті лікар, ніби гість.
Лікуюся і Чехова читаю, –
Я твір його «Палата номер шість»
Для себе по-новому відкриваю.
Сплили роки сторіччям в забуття.
А медицина краща стала з того?
Тож рятування нашого життя,
Нікого не хвилює, навіть Бога.
Все ж зміни є, – хвороба завелась
На ліки, на одужання, на чергу.
Міцне здоров’я хочеш мати? Зась.
Купюрами помаж хворобу спершу.
Чомусь так довго лікар не іде.
Я Чехова вже більше не читаю.
А може все ж хвороба не візьме?
І краплі поту тужно витираю.
Сьогодні був відмінений обхід,
Аналізи чомусь ще не готові,
і завтра прошибати буде піт -
мені вже сняться очі ті сіркові.
Лікуюсь так в палаті номер шість.
Біль докучає, та втечу додому,
Бо тут я зайвий, як космічний гість.
То ж про землян не розкажу нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323310
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2012
автор: Г. Король