Палата номер шість

В    моїй    палаті    лікар,  ніби    гість.
Лікуюся    і    Чехова    читаю,  –  
Я    твір    його  «Палата    номер    шість»
Для    себе    по-новому  відкриваю.
Сплили  роки  сторіччям  в  забуття.              
А  медицина  краща  стала  з    того?                          
Тож  рятування  нашого  життя,                                        
Нікого  не  хвилює,  навіть  Бога.                            
Все    ж    зміни    є,  –  хвороба    завелась
На    ліки,    на    одужання,    на    чергу.
Міцне    здоров’я  хочеш  мати?  Зась.
Купюрами  помаж  хворобу  спершу.      
Чомусь  так  довго  лікар  не  іде.
Я  Чехова  вже  більше  не  читаю.
А  може  все  ж    хвороба  не  візьме?
І  краплі  поту  тужно  витираю.    
Сьогодні  був  відмінений  обхід,
Аналізи  чомусь  ще  не  готові,
і  завтра  прошибати  буде  піт  -
мені  вже  сняться  очі  ті  сіркові.
Лікуюсь  так    в    палаті  номер  шість.
Біль  докучає,  та  втечу  додому,          
Бо  тут  я  зайвий,  як  космічний  гість.        
То  ж  про  землян  не  розкажу  нікому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323310
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2012
автор: Г. Король